Лінійна функція — це функція, яку
можна задати формулою
y=kx+b, де x — незалежна змінна, k і b — деякі числа.
Застосовуючи цю формулу, якщо відоме конкретне значення x, можна обчислити відповідне значення y.
Нехай y=0,5x−2.
Тоді:
якщо x=0, тоді y=−2;
якщо x=2, тоді y=−1;
якщо x=4, тоді y=0 і т. д.
Зазвичай ці результати оформлюють у вигляді таблиці:
x
|
0
|
2
|
4
|
y
|
−2
|
−1
|
0
|
x - незалежна змінна (або
аргумент), y - залежна змінна.
Графіком лінійної
функції y=kx+b є пряма.
Щоб побудувати графік даної функції,
нам достатньо мати координати двох точок, що належать графіку
функції.
Побудуємо на координатній площині xOy точки (0;−2) і (4;0), оформлені у таблиці, і проведемо
через них пряму.
Багато реальних ситуацій описуються математичними моделями, що являють
собою лінійні функції.
Приклад:
На складі було 500 т вугілля. Щодня
почали підвозити 30 т вугілля.
Скільки вугілля буде на складі через 2; 4; 10 днів?
Якщо пройшло x днів, то
кількість y вугілля на складі (у
тоннах) можна виразити формулою y=500+30x.
Таким чином, лінійна функція y=30x+500 є математичною
моделлю ситуації.
За x=2 маємо y=560;
за x=4 маємо y=620;
за x=10 маємо y=800
Однак треба враховувати, що в цій ситуації x∈N. (натуральне число)
Якщо лінійну функцію y=kx+b треба розглядати не за всіх значень x, а лише для значень x із деякої
числової множини X, то пишуть y=kx+b,x∈X.
Приклад:
Побудувати графік лінійної функції:
a) y=−2x+1,x∈[−3;2]
b) y=−2x+1,x∈(−3;2)
Складемо таблицю
значень функції:
x
|
−3
|
2
|
y
|
7
|
−3
|
Позначимо на координатній площині xOy точки (−3;7) і (2;−3) та проведемо через них пряму.
Далі виділимо відрізок, що з'єднує позначені точки. Цей відрізок і є
графіком лінійної функції y=−2x+1,x∈[−3;2].
Точки (−3;7) і (2;−3) належать даному інтервалу (квадратні дужки) та на рисунку
позначені темними кружечками.
b) У другому випадку функція та сама, тільки значення x=−3 і x=2 не розглядаються, оскільки вони не
належать інтервалу (−3;2) (круглі
дужки).
Тому точки (−3;7) і (2;−3) на рисунку позначені світлими кружечками.
Тому точки (−3;7) і (2;−3) на рисунку позначені світлими кружечками.
Розглядаючи графік лінійної функції на інтервалі, можна назвати найбільше і
найменше значення лінійної функції.
У випадку
a) y=−2x+1,x∈[−3;2] маємо, що yнайб =7 і yнайм =−3,
b) y=−2x+1,x∈(−3;2) маємо, що ні найбільшого, ні
найменшого значень лінійної функції немає, оскільки обидва кінці
відрізка, у яких саме й досягалися найбільше і найменше
значення, виключені з розгляду.
У ході побудови графіків лінійних функцій, можна ніби «підніматися вгору»
або «спускатися з гірки», тобто лінійна функція або зростає, або спадає.
Якщо k>0, тоді лінійна
функція y=kx+b зростає;
якщо k<0, тоді лінійна функція y=kx+b спадає.
Немає коментарів:
Дописати коментар