опис досвіду

Тема досвіду. Використання нестандартних методів навчання при формуванні ключових компетентностей на уроках математики.

    "Працю вчителя ні з чим не можна ні порівняти, ні зіставити . Ткач уже через годину бачить плоди своїх турбот. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного потоку металу-це вершина його мрії; орач,сіяч, хлібороб через кілька місяців милується колосками і жменею зерна, вирощеного на полі… А вчителеві треба працювати роки і роки, щоб побачити предмет свого творіння; буває минають десятиріччя, і ледве-ледве починає позначатися те, що ти замислив; нікого так часто не відвідує почуття незадоволення, як учителя; ні в якому ділі помилки і невдачі не приведуть до таких тяжких наслідків, як в учительському.Учитель зобов’язаний перед суспільством, перед твоїми батьками працювати тільки добре; кожна крихта твоєї людської краси-це його безсонні ночі, сивина, неповоротні хвилини його особистого щастя- так,учителеві часто буває ніколи подумати про себе, бо він змушений думати про інших,і це для нього не самопожертва, не покірливе підкорення долі, а справжнє щастя особистого життя".

В.О.Сухомлинський.

Стратегія модернізації освіти передбачає поліпшення якості освіти. Одним зі шляхів оновлення змісту освіти є впровадження компетентнісного підходу до організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах. Навчальна діяльність на уроках покликана не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а сформувати в неї компетентність як загальну здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, отриманих завдяки навчанню. Завдання компетентнісної освіти озброїти компетенціями саме це покоління і спуститися до рівня конкретних сьогоденних умов, пристосувати роботу вчителя до рівня освіти дітей. Традиційна освітня парадигма, основу якої складали знання, уміння і навички, поступається місцем новій, в основі якої – формування життєвої ( соціальної) компетентності школяра, що передбачає мобільність знань, гнучкість методів і критичність  мислення, тобто здатність використовувати нові знання і вміння на вищому рівні, переносити їх у різні ситуації, застосовувати практично,робити правильні висновки.

Компетентнісний підхід у навчанні вчителів-предметників – це сукупність компетентностей, якими повинен оперувати педа­гог, спрямовуючи свою діяльність на розвиток особистості учня.

Учителі можуть володіти певним рівнем знань з предмета і методикою його викладання,набором математичних і методичних умінь і навиків. Проте нейтральне ставлення до педагогічної професії спричиняє відсутність потреби у формуванні математичної компетентності, у засвоєнні знань суті даної компетентності та етапів формування, а також умінь і навичок формування її компонентів.

         Школу робить школою учитель.

Учителі різні – адже вони виростають з учнів.

Художник навчається змішувати фарби і наносити мазки на полотно. Музикант навчається етюдам. Журналіст і письменник засвоюють прийоми письмової мови. Справжній учитель теж змішує фарби, етюди, прийоми…

Учитель-майстер, віртуоз, коли як по нотах грає свій урок. І тільки інший знає, скільки праці пішло на опанування гамм та етюдів, доки ноти, ритми і мелодії не злилися в музиці уроку.

Майстерність – це фах з печаткою досконалості. Майстрів не так багато, але існує багато сильних фахівців, які мають свої професійні хитрощі, прийоми. Професійна компетентність – запорука вдалої фахової діяльності кожного учителя.

Тому на даний час я визначила для себе педагогічну проблему, над якою працюю: "Використання нестандартних методів навчання при формуванні ключових компетентностей на уроках математики". На мою думку  особистісний розвиток неможливий без активної та свідомої участі учня в організації своєї навчальної діяльності.

 Отже, перш за все  ставлю перед собою завдання: будувати процес навчання так, щоб учень навчався, а вчитель лише у співпраці з учнем керував цим процесом. Для цього прагну щоденно доповнювати свій багаж знань та добиватися сформованих цілей через структурування та побудову продуманого, підготовленого і обов’язково несхожого на попередній урок. Щоб кожний з них приносив учням радість, втіху та зацікавленість у сприйманні та здобуванні нових знань, враховуючи при цьому їх можливості, інтереси та здібності. Процес навчання - це титанічна праця, але вона не повинна перетворювався у непосильну. Відшукання новинок, нових методів і форм організації навчального процесу, продумування психологічних ступеньок до маленьких сердець, щоб викликати на відкритість до повної гармонії у будові міцної споруди їх знань. Кожному успіху учнів радію, однак не зупиняюсь на досягненому. Кожний етап уроку, кожна його хвилина – це великий скарб, тому боюсь його втратити, надаючи перевагу як мотивації навчання, так і її реалізації. Для мене дуже важливо мати вміння керувати мотиваційною сферою, як однією із складових математичної компетентності. Адже за словами В. О. Сухомлинського "Усі наші задуми, усі пошуки і побудови зводяться нанівець, якщо немає в учня бажання вчитися".

Завдання зацікавити предметом, показати необхідність його вивчення для практичного використання в житті – це щоденний обов’язок вчителя. Справитися з цим можна, готуючи невеликі бесіди, проблемні запитання, добірку задач з практичним змістом, цікаві історичні довідки, казки.Так, при вивченні теми " Пряма. Відрізок" ( 5 клас) пропоную учням скласти казки, оповідання. При  вивченні теми " Кординатна площина" ( 6 клас) використовую малюнки, які цікаво отримати при з’єднанні побудованих точок за їх координатами. Таким чином, зацікавлюючи учнів темою, що вивчається, формую в них потребу в нових знаннях. На мою думку, мотивація навчальної діяльності не завжди повинна складати окремий етап уроку. Цю роботу  можна проводить впродовж всього уроку. Наприклад при вивченні теми "Площа прямокутника" потрібно показати учням прикладну спрямованість даної теми та важливість цих знань. «Підрахуйте, будь-ласка, скільки необхідно купити фарби для вікон, дверей та підлоги, щоб здійснити ремонт класу».Учні з задоволенням виконують заміри та розв’язують задачу. І тоді діти на життєвих прикладах бачать де можна використати  матеріал з математики. При вивченні теми "Кути", пропоную дітям придумати малюнок , або казку з їх використанням. Необхідною умовою оволодіння знаннями є логічне мислення. Намагаюся на уроках частіше давати задачі відповідного типу.

За моїми спостереженнями під час професійної діяльності, учні, які зазвичай є неуспішними, при залученні до уроку-гри, розв’язування задач практичного змісту чи до  інших нестандартних форм навчальної діяльності, проявляють певну, іноді значну активність. Вони здатні отримати позитивні оцінки, повірити у свої сили, за рахунок чого зростає їх успішність та інтерес до вивчення математики. Такі учні висловлюють досить раціональні пропозиції щодо розв’язання нестандартних задач різного типу. Наприклад задач на підрахування елементів сімейного бюджету, задач на витрати грошей під час покупок, задач на розхід будівельних матеріалів для ремонту та багатьох інших.

     Одним із активних методів, які я використовую на своїх уроках є створення проблемної ситуації, яка впливає на краще засвоєння матеріалу учнями, розвиває їх уважність, наслідком чого є висока активність учнів на уроці.

Часто більшість учнів вважає, що учитель не може помилитись. При розв’язуванні рівнянь у 5-му класі створюю проблемну ситуацію.

На дошці швидко розв’язую рівняння:

(3х+4)3-4=16

9х+12-4=16

9х=16-12-4    (помилка,допущена учителем)

9х=0

х=0

     При перевірці відповідь інша.Учні шукають помилку, розв’язують проблему.

Після цього учні дуже уважно слідкують за вчителем.Результат-уважність і зацікавленість на уроці.

     Одним із ричагів, що сприяє бажанню учнів добре вчитися є створення умов, що забезпечують дитині успіх в навчальній програмі, на шляху від незнання до знання,від невміннядо вміння. До таких умов можна віднести процес розв’язання нестандартних, логічних задач, задач-головоломок, задач на кмітливість, задач,що подаються у формі казкових сюжетів, незвичайних ситуацій, діалогів. Що ж потрібно тому, хто прагне на уроці створити позитивне, емоційне середовище. З упевненістю можу сказати ,що зробити це на уроках математики можна лише використовуючи на них цікаві моменти.Чим цікавіша форма навчання, тим ефективніші його результати,тим легше учням вчитися.До нетрадиційних методів відноситься використання інтерактивних технологій навчання.Технології, які використовую на своїх уроках:

№з/п	Технології	Коли доцільно використовувати	Що формує в учнів
1	Обговорення проблеми в загальному колі(«Мікрофон», «Незакінченні речення».	Під час вивчення складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізації опорних знань.	Сприяє розвитку вміння вільно висловлювати власні ідеї, розвиває вміння говорити коротко,але по суті й переконливо.
2	Навчаючись вчусь(«Броунівський рух», «Кожен учить кожного»).	Під час вивчення великого обсягу інформації, узагальненя та повторення вивченого.	Підвищує інтерес до предмета,формує вміння структурувати, узагальнювати, аналізувати матеріал.
3	Мозковий штурм.	Під час засвоєння вмінь та навичок, розвязування складних задач або для пошуку різних способів розвязування однієї  задачі.	Сприяє розвитку уяви та творчості, формує вміння чітко висловлювати свою думку.
4	Робота в парах.	Під час засвоєння, закріплення, перевірки знань	Сприяє розвитку навичок спілкування.
5	Два-чотири-всі разом.	Під час закріплення та засвоєння нового матеріалу з метою його грунтовного аналізу та осмислення.	Сприяє розвотку спілкування в групі.
6	Робота в малих групах( «Діалог», «Спільний проект», «Пошук інформації».	Підчас закріплення вмінь та навичок.Для розв’язання складних проблем,що потребують колективного розуму.	Сприяє розвитку вмінь аналізувати,узагальнювати; розвитку пізнавальної активності, логічного мислення.
7	Карусель.	Під час інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань.	Розвиває вміння аргументувати власну позицію.
8	Акваріум	Під час закріплення вмінь та навичок.	Сприяє розвитку спілкування в малій групі, вдосконаленню вміння дискутувати та аргументувати свою думку.

Також  на  уроках  математики  інколи  доцільно використовувати  комп’ютер.  

Проте використання інформаційних  технологій під час вивчення не  тільки математики, але й  інших предметів –  не  просте  випробування  для  вчителя, воно  вимагає   певного   рівня  обізнаності педагога в можливостях комп’ютера, та й  існують визначені санітарні норми обмеження часу роботи учнів за комп’ютером.

 Дослідження використання нестандартних  методів на уроках математики  потребує  подальшої  розробки. 

Реформа  загальноосвітньої школи визначила  гостру необхідність використання   різних  форм  організації навчального  процесу. Важаю,  що  урок  змінить   не  лише  свою традиційну  форму,  а  й  назву. Але яким б методами і прийомами вчитель не користувався у  своїй щоденні праці, які б форми проведення  занять  з математики він  не  обирав,   все  це повинно   відзначатися  глибоким  психологізмом  у  підході  до учнів, всебічним урахуванням їхніх фізіологічних та інтелектуальних особливостей.